Дитина-Сенсорик, Дитина-Мислення чи Дитина-Інтуїт?

Діти-Сенсорики обробляють вхідну інформацію сенсорами. Дуже сильно у них

розвинута візуальна модальність. Вольові, владні, постійно перевіряють на кордони

дозволеного. Точно знають, що вони хочуть і готові відвоювати це. Діти, які начебто

постійно випробовують нервову систему, випрошують ремня, роблять те, що хочуть.

Забирають спочатку іграшки в інших дітей у пісочниці, потім йдуть напролом, коли

виростають. Захоплюють увагу, простір, речі. Їх завжди багато.

Що робити батькам?

- Виховувати навичку самоконтролю. Спочатку у себе, потім у дитини.

Вміти говорити чітке «НІ!» і тримати цю позицію незмінною. Правила встановлювати

дитині обережно і дбайливо, без скандалів і без криків. Навіть якщо це найупертіша

дитина в світі.

Враховуючи, що ці діти не готові чути слово «Ні!», встановлення меж дозволеного і

чітких правил — є неодмінною умовою виховання таких дітей.

Це треба починати робити якомога раніше, бо коли дитина-Сенсорик зрозуміє, що у

дозволеного меж нема, то вона знесе й проломить рештки, і ваша сімейна ієрархія

зазнає краху. Ваші правила мають бути позитивними.

Тобто не треба використовувати прямі заборони, і замість «Не ламай меблі!» ми

говоримо «До меблів ми ставимося дбайливо».

Замість «Не кричи в школі!» - «У школі ми розмовляємо спокійно»

Замість «Не винось їжу з кухні!» - «Ми їмо за столом у кухні».

Відстежуйте, яким тоном ви спілкуєтесь із дітьми. Він має бути абсолютно спокійним,

врівноваженим, але твердим. Тоді ви даєте своїм дітям зрозуміти, що ви будуєте

стосунки із ними на основі довіри, надійно, але авторитетно.

Коли ви пояснюєте дітям правила, важливо їх пояснювати. Не говорити просто, що я

так вирішила/вирішив, а дати дитині розуміння причин і наслідків, ввести в

спілкування в родині, садочку, школі культуру та етику діалогу.

 

Діти-Мислення можуть дивувати своєю дорослістю. Вони дуже гостро реагують на

несправедливість. Доволі чіткі, послідовні й логічні.

Це діти-аудіали, які сприймають інформацію здебільшого на слух.

Опрацьовують її у власний спосіб через стандартну або свою власну логіку. Від такої

дитини можна почути зауваження про те, що хтось із дорослих не поклав хліб у

хлібницю чи ковбасу у холодильник.

Місія цього психотипу зберігати порядок, долати хаос, бути послідовними, вони

будуть обстоювати ідеально-справедливий світ.

Ці діти можуть ставити багато запитань на логіку, їм потрібно проговорювати

послідовність дій, вони погано сприйматимуть спонтанність.У них буде постійний мисленнєвий процес.

Такі діти дуже добре пристосовуються до режиму і дісципліни, бо в них ця опція

вбудована від народження.

На що звернути увагу, якщо ваша дитина-Мислитель.

На те, що вашій дитині потрібно зважувати все. Їм важко може бути наважуватися на

якісь вчинки.

Тому обережно із фразами типу «Ти — слабак!» або «Ти нічого не можеш!».

Ці діти надійні. На них краще не тиснути. Звернути увагу на те, що до таких дітей

треба підхід, можливо, навіть підлаштовуватися під них, не треба їх квапити, не

 розгойдувати на емоції. Звертати увагу на те, що ці діти можуть швидко

стомлюватися і іноді цього не відчувати. Тому контролювати їхній режим відпочинку.

Що також треба взяти до уваги. Це те, що ці діти однозадачні. Їм не можна давати

одночасно декілька доручень чи ставити декілька задач. Все по черзі. І бути готовими

до того, що вони можуть виконати ваше доручення, яскраво оптимізувавши процес

виконання.

Якщо така дитина потрапляє на територію ірраціонального мислення — це для неї

проблема. Тому все має бути зрозуміло, логічно, послідовно, без створення

жахливого незрозумілого середовища.Ці діти будуть іноді контролювати, занудствувати, вимагати від вас дотримання

режиму або правил.

Що робити?

- Давати прийняття, говорити про те, що дитина думає з того чи іншого приводу.

- Вони хочуть рівних душевних стосунків, без емоційних гойдалок, бо якщо вони у них

заваляться, то їм там некомфортно.

- У жодному разі не критикувати на теми тілесності, відчуттів та почуттів.

Для цих дітей світ безпечний і хороший, коли в ньому нема деспотизму.

- Добре, якщо є традиції, але неодмінно треба перемикатися, змінювати обстановку.

- Говорити дитині про те, що вона добра, важлива, потрібна і цінна.

Дитина-Інтуїт — це дитина-космос. Джерело нових ідей та думок. Це руйнівник

систем і директор хаосу. Саме в хаосі вона креативить. Ці фантазери бувають дуже

розсіяними, незібраними. Саме через це батьки, особливо, хлопчиків, бувають

незадоволеними ними. І саме по цих їхніх сильних функціях і невротизуються діти,

адже у нашого суспільства є серйозний запит на Сенсориків, а не на Інтуїтів.

Та треба зауважити, що саме Інтуїти народжують ідеї, саме вони розробляються

стратегії, які потім підхоплюють і втілюють у життя Сенсорики.

Тому у цій статті я хочу встати на захист наших інтуїтів і розкрити їхню силу і користь

саме в рідному психотипі.

Ці діти народжуються трохи інопланетними створіннями. І це більше про те, що все

їхнє життя відбувається в голові. Вони не в контакті із тілом. Вони можуть постійно

розбивати коліна, ламати руки, набивати синці і при цьому не завжди вловлювати,

коли і де вони дістали це забиття. Адже їм не дуже цікаво знаходитися в моменті тут і

зараз, бо вони на вильоті. Вони у своїх вигаданих світах. Там їхній майданчик для

творчості, там — усередині — розгортається справжній театр, з акторами, режисером

і сценаристом.

Ці діти будуть бунтувати і погано слухатися батьків. Впливати на них складно. Тому

часто їх починають ламати. Але що треба розуміти батькам про таку дитину.

Для неї дуже важливо йти за інтересом. Є інтерес — є імпульс для дії. Нема імпульсу

— не буде дії.

Це перший ключик до дитини-Інтуїта.

Ви завжди будете поруч зі своєю дитиною відчувати провокації з її боку, іноді ігнор,

вас буде дивувати, як ця дитина може одночасно читати декілька книжок, робити

декілька справ, вчитися на декількох курсах.

Чого треба уникати?

- Для таких дітей стрес дуже згубний. У стресі вони вилітають «в астрал». І зависнути

вони там можуть надовго. Тому яка тут рекомендація для батьків?

- Якщо вже так сталося, що дитина опинилася в стресі, то не підганяти її до швидких

рішень.

- Якщо навантажувати цих дітей, вони можуть ставати ефективними. Тому поступово

залучати до більших, але неодмінно цікавих задач, де треба бути креативним і

творчо їх вирішувати.

- Стати для вашої дитини однодумцем і не намагатися її перекроїти. Спробувати

відчути в цій дитині особистість.

Для цих дітей інтерес — це особливий фокус. Вони хочуть, щоб світ був цікавим. Їм

не потрібні авторитети, ба більше, вони їх ніколи не приймуть. При цьому

потребують постійного прийняття від оточення, адже бояться, що їх недостатньо

люблять.

Якщо ви побачите, що ваша дитина зажурилася, то майте на увазі, що саме для цих

дітей — це нормально. Дуже часто така дитина потребує мінімального спілкування

або не потребує його зовсім. Варто забезпечити такій дитині окрему кімнату, бо для

Інтуїта важливо бути на самоті.

І при всьому цьому розуміти, що при такій зануреності в свої глибинні процеси, при

такій загадковості, цим дітям дуже важливо відчувати те, що з ними все нормально.

Адже вони ранимі саме по цій функції.

 

Наприкінці цієї статті хочу наголосити на тому, що ми унікальні і сильні, коли ми

звучимо в соціумі яскраво та зрозуміло.

На жаль, система освіти завдала дуже багато шкоди для нас і наших дітей. Річ у тім,

що не можна кожну психіку підігнати під уніфіковані і стандартизовані протоколи та

рамки.Працюючи в школі, я бачила, як травмуються наші діти об систему освіти, і як їх

намагаються втиснути у жорсткі рамки вимог і власних уявлень батьки, вчителі,

однолітки. Тому цим матеріалом я ставила за мету хоч трохи розкрити цю проблематику. 

Адже світу тепер як ніколи потрібні здорові творчі молоді люди, які б активно могли

розвивати його на краще, а не діяти згубно з травми чи власного неврозу.